- набивання
- —————————————————————————————набива́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
набивання — я, с. Дія за знач. набивати … Український тлумачний словник
капок — пка/, ч. Волокно, що його одержують з дерев родини бомбаксових; застосовують для набивання рятувальних кругів, поясів, для звукоізоляції … Український тлумачний словник
набивальний — а, е, спец. Признач. для набивання … Український тлумачний словник
набивач — I наб ивач а, ч., діал. 1) Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки. 2) Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку. II набив ач а/, ч., спец. Той, хто займається набиванням чого небудь. Набивач патронів … Український тлумачний словник
набивний — а/, е/. 1) На якому відбито певним способом узори. 2) Який здійснює набивання (про фабрику, машину і т. ін.). Набивна машина. 3) Якого набивають (у 3 знач.) на що небудь. Набивний обруч … Український тлумачний словник
петардонакладач — а/, ч. Пристрій для набивання курного пороху в петардові гільзи … Український тлумачний словник
побивач — а, ч., зах. Знаряддя для набивання обручів … Український тлумачний словник
ракліст — а, ч., спец. Робітник текстильної фабрики, який обслуговує машину для набивання кольорових візерунків на тканині … Український тлумачний словник
цигарконабивний — а/, е/, спец. Признач. для набивання цигарок. Цигарконабивна машина … Український тлумачний словник
побивач — вача, ч. Рс. Прилад для набивання обручів на бочку … Словник лемківскої говірки